Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
Христос Воскрес!.
Етнографічний етюд " Великодні дзвони ".
Немає коментарів:
Дописати коментар